Кар’єрні міграції журналістів у PR майже синхронно розхвилювали Артура Оруджалієва і Лену Шкарпову. На фоні того, що відбувається на ринку праці останні 8 місяців, тема заслуговує особливої уваги, хоча своєї актуальності ніколи й не втрачала.

Справді, традиційно багато PR-ників “походять” із журналістики. Насамперед ідеться про прес-секретарів, тобто про людей, головна функція яких – взаємодія зі ЗМІ. Є приклади того, як журналісти переходять відразу на керівну посаду в PR-відділ компанії. Рідше журналісти ідуть в агентства.

Я намагалася подивитися на те, які навички необхідні журналістові друкованого чи онлайн-видання (про ТБ і радіо, як і про фотожурналістику, зараз не говоримо). І ось яка картинка в мене вийшла:

Виходить, у той час як журналістові треба набути нових навичок і знань, щоб зайнятися PR, PR-никові не потрібно вчитися нічому новому, щоби стати журналістом.

Звичайно, картинка показує реальність лише у деякому наближенні. Але я не змогла придумати жодної навички, потрібної журналістові і не потрібної PR-нику. Колеги, я щось пропустила?